СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ

Рішенням педагогічної ради ліцею Директор

Протокол №  1 від 29.08.2025року   _______ Любов КУЛИКОВИЧ

Голова педагогічної ради

Освітня програма

КЗ «Нобельський ліцей»

Локницької сільської ради

на 2025/2026 навчальний рік

НАДАНО ЧИННОСТІ ТА ВВЕДЕНО В ДІЮ

Наказ № від_29.08.2025року

Структура Освітньої програми ліцею:

ВСТУП

Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Академічна доброчесність

2. Навчальний план та його обґрунтування

3. Особливості організації освітнього процесу

4. Рівні освіти

Розділ 2. Особливості організації освітнього процесу

та застосовування в ньому педагогічних технологій

Розділ 3. Організація освітнього процесу в умовах дистанційної роботи

Розділ 4. ПОКАЗНИКИ (ВИМІРНИКИ) РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Розділ 5. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА І ступеня навчання (початкова освіта)

5.1.Загальні положення

5.2.Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною освітньою програмою

5.3. Загальний обсяг навчального навантаження та його розподіл між освітніми галузями у 1-4 класах. Навчальні плани

5.4.Очікувані результати навчання здобувачів освіти

5.5Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей

5.6.Форми організації освітнього процесу

5.7. Інструментарій оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

Розділ 6. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА НУШ (базова середня освіта)

для 5-8-х класів

6.1. Загальні положення

6.2. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною освітньої програмою

6.3. Загальний обсяг навчального навантаження і його розподіл за освітніми галузями у 5-7 класах.

Навчальні плани

6.4. Перелік модельних навчальних програм, що використовуються в освітньому процесі у 2024

2025 навчальному році

6.5. Форми організації освітнього процесу

6.6. Інструментарій оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

Розділ 8. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ІІ ступеня навчання(базова середня освіта)

ДЛЯ 9 КЛАСу

7.1. Загальні положення

7.2. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною освітньої програмою

7.3. Загальний обсяг навчального навантаження

7.4. Навчальний план та його обґрунтування

7.5. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

7.6. Форми організації освітнього процесу

7.7. Інструментарій оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

Розділ 9. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ІІІ ступеня (профільна середня освіта)

для 10,11 класів

8.1. Загальні положення

8.2. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною освітньою програмою

8.3. Загальний обсяг навчального навантаження

8.4. Навчальний план та його обґрунтування

8.5. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

8.6. Форми організації освітнього процесу

8.7. Інструментарій оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

ДОДАТКИ ДО ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

КЗ “Нобельський ліцей” Локницької сільської ради

на 2025-2026 навчальний рік

ВСТУП

Освітня програма комунального закладу “Нобельський ліцей” Локницької сільської ради (далі – Освітня програма ліцею) розроблена на виконання законів: Закон України «Про освіту» ст.33, Закон України «Про освіту» розділ XІІ Прикінцеві та перехідні положення ст.15, Закон України «Про повну загальну середню освіту» ст.11.

Основою для розроблення Освітньої програми ліцею є стандарти освіти відповідного рівня.

КЗ “Нобельський ліцей”забезпечує реалізацію права громадян на здобуття початкової, базової та профільної середньої освіти.

Ліцей у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», іншими нормативно-правовими актами у сфері освіти і науки України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Постановами Кабінету Міністрів України, наказами центральних органів виконавчої влади, рішеннями органів місцевого самоврядування, положеннями про структурні підрозділи ліцею та власним Статутом.

Мова навчання – українська

Освітня програма КЗ “Нобельський ліцей” є наскрізною

Закладом освіти використано типові програми, які розробляються і затверджуються відповідно до Закону України «Про освіту» .

Над розробкою програми працювала творча група, в склад якої входили представники всіх учасників освітнього процесу: вчителів, учнів, батьків.

У ліцеї функціонують структурні підрозділи, що забезпечують здобуття початкової освіти (початкова школа), базової середньої освіти (гімназія), профільної середньої освіти (ліцей).

Місія закладу: створення безпечних і комфортних умов для всебічного розвитку соціально компетентної особистості з урахуванням її схильностей та здібностей, виховання покоління громадян, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя та удосконалення створення передумов і стимулювання безперервного професійного й особистісного зростання, розвитку творчої ініціативи педагогів в умовах розбудови Нової української школи.

Основним завданням закладу освіти є надання якісної базової загальної середньої освіти дітям шкільного віку, забезпечення їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Мета діяльності закладу освіти:

• створення умов для отримання кожним здобувачем освіти того рівня освіти, який відповідає його здібностям та індивідуальним особливостям;

• розвиток інтелектуальної, емоційної сфери дитини, формування її ціннісних орієнтирів;

• прищеплення навичок соціальної компетентності через включення кожного здобувача освіти в систему ранньої предметної орієнтації, професійного самовизначення, допрофільного навчання.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього закладу є засвоєння здобувачами освіти обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. Водночас заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме: включення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд; надання здобувачам освіти можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо); надання здобувачам освіти можливості вибору допрофільної підготовки, темпу засвоєння навчального матеріалу; оригінальна організація освітньої діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності.

Освітній процес у закладі освіти спрямований на формування у випускника ключових компетентностей, необхідних для успішної життєдіяльності.

Випускник нашого закладу освіти:

• особистість – цілісна, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;

• патріот – з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;

• інноватор – здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.

Засобом реалізації призначення ліцею є його ОСВІТНЯ ПРОГРАМА.

Кадровий склад, що забезпечує реалізацію освітніх програм

Відповідно до штатного розпису навчальний заклад забезпечений висококваліфікованими кадрами, для яких характерний постійний професійний ріст. У закладі освіти працює 20 працівників, з них:

Педагогічні працівники – 15

Технічний персонал – 6

Керівник закладу має вищу педагогічну освіту, є громадянином України, вільно володіє українською мовою. Стаж педагогічної роботи – 8 років.

Всі педагогічні працівники закладу освіти мають вищу педагогічну освіту, викладають предмети згідно своєї кваліфікації і спеціальності, вільно володіють українською мовою. Всі працівники пройшли медичний огляд із занесенням відповідного запису у медичних книжках.

Матеріально-технічна база ліцею

В ліцеї обладнано 18 класних кімнати, включаючи 12 навчальних кабінетів, оснащених ІКТ. До послуг учнів їдальня, бібліотека, спортивна зала, спортивний майданчик , майстерня, внутрішні туалети.

Створена локальна мережа Internet, яка об'єднує усі навчальні кабінети. Класні кімнати для 1-4 класів, які навчаються за програмою Нової української школи, забезпечено комп’ютерами, телевізорами, принтерами, ламінаторами та необхідним навчальним обладнанням. Усі наявні у закладі комп’ютери підключені до мережі (від 30 до 50 Мбіт/с), наявна мережа Wi-Fi, яка охоплює увесь заклад.

В ліцеї наявне 1 укриття, облаштовані відповідно до переліку рекомендацій щодо організації укриттів, розроблених Державною службою з надзвичайних ситуацій.

Кабінет інформатики відповідає вимогам чинного Санітарного регламенту для закладів середньої освіти до кабінетів інформатики, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25 вересня 2020 року, № 2205 та Положенню про кабінет інформатики, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 20.05.2004 року № 407.

Спортивна зала ліцею обладнаний типовим спортивним інвентарем: гімнастичні драбинки, гімнастичний козел та кінь, гімнастичні мати, гімнастичні обручі та палиці, що дає змогу виконувати програму з фізичного виховання.

На спортивному майданчику розташоване футбольне поле , наявні спортивні споруди.

Усі приміщення світлі, просторі, мають естетичний вигляд, забезпечені шкільними меблями, озеленені відповідають санітарним нормам.

У ліцеї наявні 5 комп’ютерів, 15 ноутбуків, 5 плазмових телевізорів, 6 принтерів, 1 хромбук. Проводиться цілеспрямована робота з систематизації, оновлення та поповнення

інформаційних ресурсів освітнього процесу, розширення використання мультимедійного контенту.

Адміністрацією ліцею за допомогою комп'ютерних технологій здійснюється вивчення нормативних документів , спрямованих на вдосконалення освітнього процесу; психолого-педагогічних проблем навчання і виховання здобувачів освіти.

Всі класи початкової школи НУШ укомплектовані новими партами і стільцями для учнів, створені навчальні осередки.

Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Рівні освіти

Відповідно до чинного законодавства КЗ “Нобельський ліцей” здійснює освітній процес згідно із освітніми і навчальними програмами трьох ступенів освіти:

I ступінь – початкова загальна освіта.

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Навчання в початковій школі відбувається відповідно до Державного стандарту початкової освіти (затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 87); Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743) та Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743).

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли: 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

II ступінь – базова загальна освіта.

Базова середня освіта окреслює підходи до планування й організації ліцеєм єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання.

У 2025-2026 навчальному році освітня програма ліцею розроблена на основі:

для 5-8класів

• Державного стандарту базової середньої освіти (2020),

• Типової освітньої програми (наказ МОН від 19.02.2021 №235 (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 №1120)

для 9 класу

• Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392);

• Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», затвердженої наказом МОН від 20.04.2018 № 405 (зі змінами внесеними наказом МОН від від 03 серпня 2022 року № 698).

III ступінь – середня (повна) загальна освіта, 10-11 класи.

Профільна середня освіта окреслює підходи до планування й організації ліцеєм єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392 та Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», затвердженої наказом МОН від 20.04.2018 № 408 ,у редакції наказу МОН від 20.06.2025 року №890.

Ефективному управлінню якості освітньої діяльності в ліцеї сприяють система ІСУО , програма КУРС Школа, ІСОМ 1, ІСОМ 2.

КЗ “Нобельський ліцей” – заклад різних рівних можливостей для всіх; заклад в якому навчаються поруч обдаровані діти в тій чи іншій галузі, «звичайні» дітки; заклад, який намагається дати можливості для розвитку кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті; школа компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості. Тобто щоб дитина, навчаючись у закладі освіти, змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення.

Сучасний підхід до стратегії розвитку освіти наголошує, що якість освіти є найефективнішим засобом для задоволення освітніх потреб суспільства, сім'ї, дитини. Якість оцінюється моральними та ринковими категоріями, це не тільки якість кінцевих результатів, але й всіх процесів, які впливають на кінцевий результат. Тому управління закладом зосереджене на управлінні якістю освіти. А це означає співвіднесення результатів роботи закладу освіти з метою, яку колектив поставив перед собою. Заклад освіти працює на засадах «педагогіки партнерства». Основні принципи цього підходу:

• повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах;

• діалог – взаємодія – взаємоповага;

• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього,

• горизонтальність зв’язків);

• принципи соціального партнерства (рівність сторін, прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Педагогіка партнерства визначає істинно демократичний спосіб співпраці педагога і дитини, який не відкидає різниці в їхньому життєвому досвіді, знаннях, але передбачає безумовну рівність у праві на повагу, довіру, доброзичливе ставлення і взаємну вимогливість. Сутність педагогіки партнерства полягає в демократичному та гуманному ставленні до дитини, забезпеченні їй права на вибір, на власну гідність, на повагу, права бути такою, якою вона є, а не такою, якою хоче її бачити вчитель. Стосунки партнерства складаються там, де діти і дорослі об’єднані спільними поглядами і прагненнями. Педагогіка партнерства бачить в учневі добровільного і зацікавленого соратника, однодумця, рівноправного учасника освітнього процесу, турботливого і відповідального за

його результати.

Заклад освіти КЗ “Нобельський ліцей” допомагатиме батькам здобувати спеціальні знання про стадії розвитку дитини, ефективні способи виховання в дитині сильних сторін.

1. Особливості організації освітнього процесу

Заклад працює за п’ятиденним робочим тижнем в одну зміну. Форма навчання — ОЧНА.

Режим дня регламентується єдиним розкладом навчальних занять, позаурочної діяльності відповідно до вимог Санітарного регламенту закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України 25 вересня 2020 року №2205, листа МОН від 06.03.2022 № 1/3371-22 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій», створює оптимальні умови для здійснення успішної освітньої діяльності. Розклад уроків складається з урахуванням динаміки працездатності учнів протягом дня, тижня, семестру, чергування видів діяльності і раціонального розподілу навчального навантаження

Відповідно до Закону України «Про освіту» тривалість уроку в в 1 класах становить 35 хвилин, у 2-4 класах становить 40 хвилин, у 5-10 класах – 45 хвилин.

Циклограма дня Тривалість уроку

Початок занять - 09.00 1 класи – 35 хвилин

Кінець роботи - 17.15 2-4 класи - 40 хвилин

5-11 класи - 45 хвилин

Тривалість уроків у початковій школі

	1 класи	2-4 класи
1 урок	900 – 935	900 – 940
2 урок	95 5– 1030	955 – 1035
3 урок	10550– 1125	1100 – 1140
4 урок	1205 – 1240	1205 – 1245
5 урок	1300 – 1335	1300 – 1340
6 урок	-	13.55 – 1435

Тривалість уроків та перерв у 5-11 класах

	Тривалість уроку	Перерва
1 урок	9⁰⁰ – 945	10 хв
2 урок	955 – 1040	20 хв
3 урок	11.00 – 1145	20 хв
4 урок	12.05– 12 50	10 хв
5 урок	1300 – 1345	10 хв
6 урок	1355 – 1440	10 хв
7 урок	1450 – 1535	10хв
8 урок	1545 – 1630

Відповідно Закону України «Про освіту» навчальний рік розпочинається 1 вересня

святом – День знань.

Щоденно о 9 годині 00 хвилин проводиться загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України (стаття 2 Указу Президента України № 143 від 16 березня 2022 року «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», лист Міністерства освіти і Науки України від 16.03.2022 №1/3472-22).

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою відповідно до орієнтовної структури 2024-2025 навчального року:

• перший семестр – з 01 вересня по 26 грудня 2025 року,

• другий семестр – з 12 січня по 29 травня 2025 року.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули, тривалістю не менше 30 календарних днів відповідно до п.4 ст. 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту.

Орієнтовні терміни канікул у 2025-2025 навчальному році:

• осінні – з 27 жовтня по 31 жовтня2025 року,

• зимові – з 29 грудня 2025року по 09 січня 2026року,

• весняні – з 23 березня по 27 березня 2026 року,

• літні – з дня закінчення навчального року до 31 серпня 20256року

• Останній дзвоник: 05 червня 2025 року

Компенсаторні заняття для подолання освітніх втрат і освітніх розривів, атестація та інші заходи, передбачені освітньою програмою, можуть тривати до 30 червня 2026 року.

Навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації у закладі загальної середньої освіти І, ІІ ступенів ( або її відміною). Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення визначаються відповідним наказом Міністерства освіти і науки України.

Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367.

Переведення учнів на наступний рік навчання здійснюється відповідно Наказу Міністерства освіти і науки України від 01.03.2021р. №268 «Зміни до Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 621 від 08.05.2019 та зі змінами від 15.04.2025 року відповідно до наказу МОН № 570.

Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів складає :

для 2-го класу – 25 годин/тиждень, 875 годин/навчальний рік;

для 3-го класу – 26 годин/тиждень, 910 годин/навчальний рік;

для 4-го класу – 26 годин/тиждень , 910 годин/ навчальний рік.

Другий і четвертий клас , відповідно до наказу по ліцею № 102 від 29.08.2025 року згруповано у клас- комплект.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає:

для 5-го класу – 280 годин/навчальний рік на одного учня ( педагогічний патронаж);

для 6-го класу – 1190 годин/навчальний рік на одного учня;

для 7-го класу – 280 годин /навчальний рік на одного учня ( педагогічний патронаж);

для 8-го класу – 1260 годин/навчальний рік;

для 9-го класу – 1260 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10 класу складає – 1330 годин/навчальний рік, для 11 класу -1330 годин на навчальний рік.

1. Навчальний план та його обґрунтування

Основним документом, що регулює освітній процес у ліцеї є робочий навчальний план, що складений на основі Типових навчальних планів Типових освітніх програм, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування «моделі» випускника кожного ступеня навчання.

Відповідно до мов навчання у системі загальної середньої освіти ліцей працює за навчальними планами класів з українською мовою навчання. Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової та індивідуальні- групові заняття.

У 2025-2026 навчальному році учні у 10-11 класів здобуватимуть профільну середню освіту, на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти. Враховуючи потреби учнів, побажання батьків та фахову підготовку педагогічних кадрів учні будуть навчатися за універсальним профілем з поглибленим вивченням історії України та всесвітньої історії.

Відповідно до листа МОН України від 12.07.2024 №1/12484-24 у 2024-2025 навчальному році на базі КЗ “Локницький ліцей” здобувачі освіти 10, 11 класів вивчатимуть предмет за навчальною програмою, яка спрямована як на формування патріотичної свідомості та системи цінностей, так і на розвиток практичних навичок для збереження життя. Її особливість – єдиний зміст для всіх учнів і учениць, незалежно від статі, що забезпечує рівні можливості в набутті важливих навичок.

Беручи участь у різноманітних конкурсах, предметних олімпіадах різних рівнів, учні ліцею мають можливість спробувати себе в різних видах діяльності. Цьому сприяє і діяльність гуртків у ліцеї:

Індивідуально- групові заняття (за наявності) проводяться для окремих учнів чи груп учнів. Облік занять проводиться в класному журналі з зазначенням складу групи, яка відвідує заняття. Оцінювання навчальних досягнень учнів не проводиться.

Освітні програми, реалізовані у ліцеї, спрямовані на:

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;

• виховання працьовитості, любові до природи;

• розвиток в учнів національної самосвідомості;

• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;

• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

• рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;

• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Освітня програма ліцею та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на вебсайті КЗ “Нобельський ліцей”

1. Академічна доброчесність

Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про повну загальну середню освіту» задля забезпечення академічної доброчесності у сфері загальної середньої освіти у КЗ “Нобельський ліцей” сформовано вимоги до учасників освітнього процесу:

• Кожен учасник освітнього процесу зобов'язаний дотримуватися академічної доброчесності.

• Керівник та інші педагогічні працівники закладу освіти забезпечують дотримання принципів академічної доброчесності відповідно до своєї компетенції.

• Рішення про встановлення факту порушення педагогічним працівником академічної доброчесності та визначення виду академічної відповідальності приймає педагогічна рада за участю працівника та/або його законного представника.

• Рішення про академічну відповідальність здобувача освіти приймає педагогічний працівник, який виявив порушення академічної доброчесності, або педагогічна рада закладу освіти відповідно до положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти.

Розділ 2. Особливості організації освітнього процесу

та застосовування в ньому педагогічних технологій

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про освіту» загальна середня освіта у Снятинському ліцеї імені Василя Стефаника може бути організована за такими формами:

• інституційна (очна ), дистанційна;

- індивідуальна ( педагогічний патронаж).

Форми здобуття освіти у закладі організовуються відповідно до:

• Положення про інституційну та дуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 536 від 23.04.2019 (у редакції наказу МОН України № 160 від 10.02.2021);

• Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 8 від 12.01.2016 (у редакції наказу МОН України № 160 від 10.02.2021);

• Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 вересня 2020 року № 1115;

• Наказу МОН України від 07 серпня 2024 р. № 1112 «Про затвердження порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08 серпня 2024 року за № 1222/42567)».

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей;

• розвитку компетентностей;

• перевірки або оцінювання досягнення компетентностей;

• корекції основних компетентностей;

• комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції, конференції, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемні уроки, відео-уроки, прес-конференції, міні-вистави, квести, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету.

Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в підручнику. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

Педагоги закладу в організації освітнього процесу широко використовують сучасні освітні технології, зокрема:

• технологія критичного мислення;

• технологія проєктного навчання;

• технологія особистісно-орієнтованого навчання;

• технологія модульно-блочного навчання;

• ігрові технології навчання;

• інформаційно-комунікаційні, зокрема мережеві технології навчання.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання.

Передумовою у забезпеченні успішності навчання дитини з особливими освітніми потребами у закладі є індивідуалізація освітнього процесу. Індивідуальне планування освітнього процесу має на меті:

• розроблення індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами, що допоможе педагогічному колективу закладу пристосувати середовище до потреб дитини;

• надання додаткових послуг та форм підтримки у процесі навчання;

• організацію спостереження за динамікою розвитку учня.

Вчителі ліцею мають досвід як внутрішньопредметної так і міжпредметної інтеграції, вдало використовують сучасні освітні технології навчання з метою визначення особистих траєкторій розвитку учнів, з урахуванням індивідуальних та психологічних особливостей.

Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих тем. Розвиток і корекція основних компетентностей проводиться, крім уроку відповідного типу, на семінарі, підсумковій конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об’єднує бесіду та дискусію учнів.

У Новій українській школі зростає частка проєктної, командної, групової діяльності у педагогічному процесі. Проєктна діяльність – одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції, які були визначені Радою Європи як основні в ХХІ столітті: полікультурні, мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні. Самостійне здобування знань, їх систематизація, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проекту.

Вчителями ліцею створена сучасна модель організації освітнього процесу. Наявні необхідні умови для розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи. Вчителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Серед використовуваних засобів навчання: проєкти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше.

Автономія вчителя забезпечена академічною свободою, що включає в себе свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.

Розділ 3. Організація освітнього процесу в умовах

дистанційної роботи

Відповідно до Положення про дистанційне навчання та наказу Міністерства освіти і науки України № 1115 від 08.09.2020 «Деякі питання організації дистанційного навчання», технології дистанційного навчання можуть використовуватись у закладі загальної середньої освіти при проведенні занять через мережу Інтернет, участі в інтернет-проєктах, конкурсах, отриманні консультацій тощо.

Дистанційне навчання у ліцеї здійснюється через такі форми:

• самостійна робота;

• навчальні заняття;

• контрольні роботи.

Видами навчальних занять за дистанційною формою навчання є лекція, семінар, урок, консультація та інші.

З метою забезпечення організації освітнього процесу та виконання навчальних програм використовуються інструменти онлайн-спілкування та електронні ресурси й веб-сервіси в синхронному та асинхронному режимі, веб-ресурси, розроблені педагогами, практикуються індивідуальні консультації та самостійне опрацювання навчального матеріалу.

Для ефективного впровадження системи дистанційного навчання передбачено форми зворотного зв’язку (контролю) зі здобувачами освіти та їх батьками через закриті спільноти в соціальних мережах (Вайбер / Телеграм / Фейсбук / Інстаграм).

Учням надаються обов’язкові рекомендації щодо використання веб-ресурсів, послідовності виконання завдань, особливостей контролю тощо. Для цього використовуються можливості сайту закладу через створення на ньому вкладки «Дистанційне навчання» з розміщенням у ній інформаційних матеріалів та посилань на додаткові ресурси (відео, завдання, тести) та корисні ресурси для самоосвіти.

Педагоги ліцею для проведення онлайн-занять широко використовують сервіси Google Classroom, практикують уроки через Google Meet.

Для спільної роботи вчителів та здобувачів освіти використовуються такі інструменти:

• https://onlinetestpad.com/ua – конструктор тестів, опитувань, кросвордів, ігор та комплексних завдань;

• https://vseosvita.ua/test – конструктор тестів для закріплення, перевірки знань учнів, самостійних та контрольних робіт;

• https://learningapps.org – готові навчальні вправи та інструменти для створення тестів, завдань;

• Google-документи; Google-диск та ін.

Для спілкування в дистанційному навчанні використовуються різноманітні інструменти відповідно до наявного системотехнічного забезпечення (електронна пошта, форум, чат, відеоконференція тощо).

Окрім вищеназваних, учасниками освітнього процесу активно використовуються різноманітні інтернет-ресурси для самоосвіти: Розумники, Освіторія, Youtube-контент (освітні Youtube-канали, відеоролики і т.п.).

Під час правового режиму воєнного стану розклад і тривалість навчальних занять у синхронному режимі регулюється відповідно до Санітарного регламенту МОЗ для шкіл із змінами, внесеними Наказом МОЗ від 01.08.2022 р. №1371:

В умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації іншого характеру безперервна тривалість навчальних занять при організації дистанційного навчання у синхронному форматі не повинна перевищувати для учнів:

1-2 класів - 2 навчальних занять по 30 хвилин або 3 - по 20 хвилин;

3-4 класів - 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 - по 30 хвилин, або 4 - по 20 хвилин;

5-6 класів - 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 - по 35 хвилин, або 4 - по 25 хвилин;

7-9 класів - 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 - по 40 хвилин, або 4 - по 30 хвилин, або 5 - по 25 хвилин;

10 -11класу 3 навчальних занять по 45 хвилин або 4 - по 35 хвилин, або 5 - по 30 хвилин, або 6 - по 25 хвилин.

Адміністрація ліцею в умовах дистанційного навчання здійснює контроль за чітким дотриманням нормативно-правового забезпечення з цього питання та перевірку неапробованих вчителями веб-ресурсів на їх відповідність навчальним програмам та віку здобувачів освіти, доступність та безпеку.

Розділ 4. ПОКАЗНИКИ (ВИМІРНИКИ) РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Відповідно до розділу V Закону України «Про освіту» та забезпечення якості освіти у КЗ “Нобельський ліцей”, ефективність реалізації завдань освітньої програми закладу регулюється системою внутрішнього забезпечення якості освіти, що складається з таких компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;

• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

• якість проведення навчальних занять;

• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;

• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Організація внутрішньої системи забезпечення якості освіти в ліцеї є регулятором освітнього процесу освітнього закладу. Її завдання – всебічне вивчення й аналіз освітнього процесу, об’єктивне оцінювання досягнутих результатів, запобігання можливим помилкам, координація зусиль відповідно до формування «моделі» випускника, визначеної освітньою програмою закладу.

Розділ 5.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА І СТУПЕНЯ НАВЧАННЯ (ПОЧАТКОВА ОСВІТА)

Комунального закладу “Нобельський ліцей”

для 2-4 класів

5.1. Загальні положення

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітня програма для 2-4-х класів школи І ступеня (початкова освіта) розроблена відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р - https://cutt.ly/OyA9z5p), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) (у 1-4 класах), на основі Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Р.Б. Шияна, затвердженої наказом МОН України № 743-22 від 12.08.2022.

Освітня програма початкової освіти для учнів 2-4-х класів окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів, спланованих і організованих для досягнення учнями визначених результатів навчання.

Освітня програма визначає:

• деталізований опис компетентностей учнів;

• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою;

• загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання, послідовність їх вивчення;

• форми організації освітнього процесу;

• деталізований опис інструментарію формувального (поточного) оцінювання;

• перелік і пропонований зміст освітніх галузей;

• логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах;

• очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальної програми під керівництвом Шияна Р.Б. з урахуванням вимог до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти згідно з Державним стандартом початкової освіти і змінами до нього.

Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:

• дитиноцентрованості і природовідповідності;

• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

• науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

• наступності і перспективності навчання;

• взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей; логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

• можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси; творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

• адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

5.2. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною освітньою програмою

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шість років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або законних представників дитини, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

Освітня програма початкової освіти сформована на основі типової освітньої програми, Державного стандарту початкової освіти, схвалена педагогічною радою ліцею та затверджена директором. Передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

5.3. Загальний обсяг навчального навантаження та його розподіл між освітніми галузями у 2-4 класах. Навчальні плани

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 1-4-х класів складає:

_для 2-х класів  – 875 годин/навчальний рік,

• для 3-4 х класів  – 910 годин/навчальний рік.

Відповідно до української мови навчання у КЗ “Нобельський ліцей” використовується типовий навчальний план початкової освіти для закладів загальної середньої освіти з української мовою навчання.

Освітня програма зорієнтована на роботу початкової школи за 5-денним навчальним

тижнем.

На основі Освітньої програми заклад складає на кожен навчальний рік річний навчальний план з конкретизацією варіативного складника, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантного, так і варіативного складників, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 2-3-х класах – 40 хвилин відповідно до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 № 2205).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» і змінами до нього години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані, що конкретизує організацію освітнього процесу циклу початкової середньої освіти (1-4-х класів НУШ). Розподіл варіативної складової окреслено у пояснювальній записці до навчального плану закладу.

5.4. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової загальної освіти, визначено завдання, які реалізуються у рамках кожної освітньої галузі. Очікувані результати навчання у повному обсязі реалізують вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти молодшого шкільного віку після першого (адаптаційно-ігрового) та другого (основного) циклів початкової освіти.

Відповідно до наказу МОН України «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 2-4 класів закладів загальної середньої освіти» від 13.07.2021 року № 813 у 2-4 класах здійснюється формувальне і підсумкове оцінювання. Останнє - лише в кінці навчального року та має на меті визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання. Облік результатів підсумкового оцінювання фіксується вчителем/вчителькою у свідоцтві досягнень.

Формувальне оцінювання має на меті:

• супроводжувати навчальний поступ здобувачів освіти;

• вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку здобувачів освіти;

• діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;

• вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;

• аналізувати хід реалізації освітньої програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб здобувачів освіти;

• підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів;

• запобігати побоюванням помилитися;

• плекати впевненість у власних можливостях і здібностях;

• виховувати ціннісні якості особистості.

Результат оцінювання особистих надбань здобувачів освіти у 2-4 класах виражається вербальною оцінкою, а об’єктивні результати навчання у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – рівневою оцінкою за рішенням педагогічно ради.

Вербальна і рівнева оцінки виражаються як усно, так і письмово. Рівень результату навчання визначається з урахуванням динаміки його досягнення та позначається буквами:

П – початковий рівень;                

С – середній рівень;

Д – достатній рівень;

В – високий рівень.

За рівнями оцінюється кожне загальне уміння здобувачів початкової освіти, набуте з певного навчального предмета або інтегрованого курсу. Узагальнений рівень із навчального предмета або інтегрованого курсу не визначається (наказ МОН від 02.09.2020 р. «Про внесення змін до методичних рекомендацій щодо заповнення класного журналу учнів початкових класів нової української школи» № 1096).

Упродовж навчання здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії та самооцінювання, що сприяє стимулюванню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин і корекції в знаннях, уміннях, навичках.

Результати навчання впливають на формування таких ключових компетентностей, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності, які формуються відразу засобами усіх предметів, і спрямовані на здатність застосовувати знання й уміння в реальних життєвих ситуаціях.

Вимоги до обов’язкових результатів початкової освіти визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливістььзбереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Очікувані результати навчання використовуються для:

• встановлення цілей уроку, окремих видів діяльності здобувачів освіти, вправ тощо;

• формувального та підсумкового оцінювання;

• постійного спостереження за навчальним поступом здобувачів освіти (при цьому особливості здобувачів освіти можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого діти можуть досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня) з боку вчителів, батьків і самих здобувачів освіти.

На основі очікуваних результатів навчання формуються індивідуальні результати навчання здобувачів освіти відповідно до опанування ними конкретного вміння (наприклад, намагається визначати ключові слова, визначає ключові слова, впевнено визначає ключові слова тощо), таким чином відстежується поступ здобувачів освіти за конкретний проміжок часу.

Спостереження за навчальним поступом здобувачів освіти та оцінювання цього поступу розпочинається з перших днів навчання дитини і триває постійно. Невід’ємною частиною цього процесу є формування здатності здобувачів освіти самостійно оцінювати свій поступ.

5.5. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у Типовій освітній програмі для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Шияна Р.Б.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти та з урахуванням вікових особливостей здобувачів освіти, години, відведені для предмета, викладатимуться наступним чином:

Мовно-літературна галузь через навчальні предмети:

• Українська мова

2-4 класи - 5 годин.

• Англійська мова:

2-4 класи – 3 години.

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти метою мовно-літературної освітньої галузі (українська мова) є формування у здобувачів освіти 2-4-х класів системи компетентностей:

• ключових (комунікативної, громадянської, соціальної, культурної, навчання впродовж життя тощо),

• загальнопредметних (мовленнєвої, мовної, читацької тощо), предметних (компетентностей у галузі фонетики, орфоепії, орфографії, лексикології, будови слова, морфології, синтаксису, стилістики, культури мовлення, теорії та історії літератури тощо),

• в органічній єдності всіх компонентів - цінностей і ставлень, знань, умінь і навичок, досвіду діяльності,

• наскрізних умінь (читання з розумінням, висловлення власної думки усно й письмово, критичного та системного мислення, здатності логічно обґрунтовувати позицію, творчості, ініціативності, конструктивного керування емоціями, здатності співпрацювати з іншими людьми).

Згідно із Державним стандартом початкової освіти в результаті опанування змісту мовно-літературної освітньої галузі здобувач освіти:

1. взаємодіє з іншими усно, критично сприймає та використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

2. сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її;

3. висловлює думки, почуття та ставлення, обґрунтовує їх, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі онлайн, дотримується норм літературної мови;

4. сприймає художній текст як засіб збагачення естетичного та емоційно-чуттєвого досвіду;

5. досліджує індивідуальне мовлення - своє та інших осіб, використовує це для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

Головна мета навчання іноземної мови у початковій освіті полягає у формуванні у здобувачів освіти комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим із віковими можливостями.

Мистецька галузь через навчальний предмет:

• Мистецтво

2-4 класи - 2 години.

Освітню програму мистецької освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою навчання мистецтва для початкової освіти є формування культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті; плекання пошани до національної і світової мистецької спадщини.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями навчання мистецтва є:

• збагачення духовного світу здобувачів освіти під час сприймання мистецтва та художньої творчості;

• виховання шани до національної і світової культурної спадщини;

• розвиток почуттєвої сфери здобувачів освіти, набуття ними досвіду емоційно-естетичних переживань;

• пробудження інтересу до пізнання творів різних видів мистецтва;

• виховання гордості за здобутки рідного мистецтва й поваги до творчості інших народів;

• формування умінь художнього сприймання, аналізу художньої мови та оцінювання творів мистецтва відповідно до вікових можливостей з використанням мистецької термінології;

• оволодіння способами художньо-творчої діяльності в різних видах мистецтва, комунікації з іншими в художній творчості;

• формування елементарних умінь застосовувати цифрові технології у мистецькій творчості й презентувати здобутки;

• розвиток мистецьких здібностей, здатності самовираження й керування власними емоційними станами через мистецтво та різні види художньої творчості;

• формування здатності встановлювати асоціації між видами мистецтва, між мистецтвом і явищами довкілля;

• досягнення усвідомлення значення мистецтва в житті людини;

• виховання культури глядача-слухача;

• формування здатності об’єктивно оцінювати творчі здобутки свої та інших.

Математична галузь через навчальний предмет

• Математика

2-4 класи – 4 години.

Згідно із Державним стандартом початкової освіти в результаті опанування змістом математичної освітньої галузі здобувач освіти:

- досліджує ситуації і визначає проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;

• моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії (плани) дій для розв’язування різноманітних задач;

• критично оцінює дані, процес та результат розв’язування навчальних і практичних задач;

• застосовує досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу.

Технологічна галузь через навчальний предмет

• Інформатика

2 -клас - в рамках інтегрованого курсу ЯДС.

3-4 клас - по 1 годині.

Освітню програму технологічної освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою навчання інформатики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної та інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя, продовження навчання; безпека та відповідальна діяльність в інформаційному суспільстві.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• формування уявлення про роль інформаційно-комунікаційних технологій у житті людини;

• формування вмінь описувати об’єкти реальної та віртуальної дійсності різноманітними засобами подання інформації;

• розвиток логічного, алгоритмічного, творчого та об’єктно орієнтованого мислення;

• формування початкових навичок інформаційної діяльності, зокрема вмінь опрацьовувати текстову та графічну інформацію;

• формування початкового досвіду використання комп’ютерної техніки для розв’язування навчальних, творчих і практичних задач.

За результатами формування предметної компетентності здобувачів освіти початкової школи повинні використовувати початкові знання, уміння та навички для:

• доступу до інформації (знання про те, де шукати і як отримувати інформацію);

• опрацювання інформації;

• перетворення інформації з однієї форми в іншу;

• створення інформаційних моделей;

• оцінки інформації за її властивостями.

Фізкультурна галузь через навчальний предмет:

• Фізична культура

2-4 класи - 3 години.

Освітню програму фізкультурної освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою цієї галузі є формування стійкої мотивації до занять фізичною культурою і спортом та життєво необхідних рухових умінь і навичок для збереження власного здоров’я, розширення функціональних можливостей організму.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями фізкультурної освітньої галузі у початковій школі є:

• розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових умінь та навичок, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності;

• розширення функціональних можливостей організму через цілеспрямований розвиток фізичних якостей і природних здібностей;

• формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереженні та зміцненні здоров’я;

• формування основ здорового способу життя і створення умов для покращення фізичного і психоемоційного стану;

• збереження та зміцнення здоров’я здобувачів освіти;

• формування практичних навичок щодо самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку;

• розвиток комунікативних умінь під час занять фізичною культурою;

• формування морально-вольових якостей та позитивного ставлення до занять фізичною культурою і спортом;

• усвідомлення ролі занять спортом і Олімпійського руху для формування самоповаги, впевненості в собі, прагнення досягати успіху, дотримуючись принципів чесної гри;

• збільшення обсягу рухової активності, яка приноситиме радість дитині;

• формування творчих здібностей засобами фізичної культури.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» складається з варіативних модулів, відповідно до статево-вікових особливостей здобувачів освіти, їх інтересів, матеріально-технічної бази ліцею, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Через варіативні модулі реалізуються не лише окремі види спорту, а й ритміка, хореографія, пластика.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань початкової освіти. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки інтегрується частково у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Інтегрований курс «Я досліджую світ» реалізується окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; у межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, у процесі проєктної діяльності).

• У 2 класі «Я досліджую світ» реалізується через освітні галузі (8 годин):

Мовно-літературна – 2 години;

Математична – 1 година;

Громадянська та історична, інформатична, природнича, технологічна, соціальна

здоров’язбережувальна – разом 5 годин;

• У 3 ,4 класі «Я досліджую світ» реалізується через освітні галузі (7 годин):

мовно-літературна – 2 години;

математична – 1 година;

громадянська та історична, природнича, соціальна і здоров’язбережувальна,

технологічна – разом 4 години.

5.6. Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей;

• розвитку компетентностей;

• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

• корекції основних компетентностей;

• комбінований урок.

Також передбачені очні (віртуальні) екскурсії, подорожі, урок-вистава, урок-квест, інтерактивні уроки (урок-дискусійна група, урок із навчанням одних здобувачів освіти іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель/учителька визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах із предмету.

У ліцеї широко впроваджуються інформаційно-комунікаційні технології. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію здобувачів освіти до освітньої діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Педагогічними працівниками ліцею створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик та інформаційно-комунікаційних технологій і традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне освітнє середовище, створені умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.

Серед використовуваних засобів:

• мультимедійні презентації, відео;

• мультимедійні карти;

• проєкти;

• онлайн-тести;

• ігрова діяльність;

• програмні засоби навчання та інше.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

5.7. Інструментарій оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента навчального плану.

Оцінювання відповідності результатів навчання здобувачів освіти, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації.

Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом.

Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання здобувачів освіти, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, визначених Міністерством освіти і науки України.

Основними видами оцінювання результатів навчання здобувачів освіти є:

• формувальне оцінювання;

• підсумкове (річне) оцінювання;

• державна підсумкова атестація.

Підсумкове (річне) оцінювання здійснюється за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається здобувачеві освіти щороку. Формувальне оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до вимог навчальних програм із застосуванням таких основних форм і способів:

• усної (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування);

• письмової, у тому числі графічної (зокрема шляхом виконання діагностичних, самостійних та діагностувальних робіт, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами, контурними картами тощо);

• цифрової (зокрема шляхом тестування в електронному форматі);

• практичної (зокрема шляхом організації виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проєктів, виготовлення виробів, роботи з біологічними об’єктами, хімічними речовинами тощо).

У рамках академічної свободи педагогічні працівники ліцею здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.

РОЗДІЛ 6.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДЛЯ 5-8-Х КЛАСІВ НУШ

(БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА)

Освітня програма для 5-8-х класів, що реалізується у КЗ “Нобельський ліцей” спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, які прагнуть до вдосконалення та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Мета освітньої програми: реалізація предметного і надпредметного змісту навчання, що забезпечує розвиток здібностей дитини, становлення її як повноцінної, соціально активної, конкурентноздатної особистості, яка володіє ключовими компетентностями (вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність); забезпечення діяльнісної спрямованості навчання, яке передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість; реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків; наскрізних ліній, що є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; зосередження педагогічного колективу на цілеспрямованості, системності і єдності діяльності в змісті освіти.

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє.

6.1. Загальні положення

З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2025-2026 навчальному році освітня програма ліцею розроблена відповідно до основних вимог Конституції України, на виконання законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №898 «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти» (впроваджується з 01.09.2022 - для 5-го класу, з 01.09.2023 - для 5-6-х класів, з 01.09.2024 - для 5-7-х класів, з 01.09.2025 - для 5-8-х класів, з 01.09.2026 - для 5-9-х класів), Концепції «Нова українська школа», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 року №988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 року №903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» (зі змінами); з урахуванням закону України від 15.03.2022 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану», Указів Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно наказів МОН України від 09.08.2024 року №1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти» та наказу від 02.08.2024 року «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання» за № 1093.

Освітня програма закладу відповідає: структурі Типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою ліцею ; визначає (в обсязі не меншому ніж встановлено Типовою освітньою програмою) загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі (в годинах), його розподіл між освітніми галузями; містить навчальний план, що ґрунтується на Типовому навчальному плані для 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (за додатком 3 наказу МОН України від 09.08.2024 року №1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти») і передбачає перерозподіл годин (у визначеному обсязі) між обов’язковими для вивчення навчальними предметами певної освітньої галузі, які вивчаються окремо; містить перелік модельних навчальних програм, що використовуються в освітньому процесі закладу; опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про освіту» надає право здобувати освіту за інституційною (очна (денна, ), дистанційна) та індивідуальною ( педагогічний патронаж) формами навчання. Індивідуальна ( педагогічний патронаж) форма навчання організовується відповідно до Положення про індивідуальну форму навчання в системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.07.2019 року № 955.

В умовах воєнного стану освітня, навчальні програми та річний навчальний план виконуються педагогами КЗ “Нобельський ліцей” в повному обсязі, з використанням очної, дистанційної форм організації освітнього процесу, в залежності від безпекової ситуації. Організовується навчальна діяльність учнів за затвердженим розкладом уроків, додаткових консультацій тощо. У разі виникнення епідемічної ситуації, введення протиепідемічних заходів навчання учнів здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання згідно з Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 року №1115, відповідно до річного навчального плану та розкладу.

Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом вимог до обов’язкових результатів навчання учнів є освітня програма КЗ “Нобельський ліцей”.

Реалізація освітньої програми ліцею для 5-8-х класів здійснюється через забезпечення в освітній діяльності таких принципів: гуманізм як норма поваги до особистості та основа побудови партнерського спілкування з дитиною; інтеграційні засади побудови та організації освітнього процесу; визнання самоцінності кожного вікового періоду та орієнтація на вікові особливості; створення сприятливих умов для формування і розвитку у дитини пізнавальних, психічних процесів, належної спрямованості на активність у соціумі, конструктивних мотивів поведінки, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує; урахування індивідуальних інтересів, здібностей, темпу розвитку дитини.

Завдання освітніх ліній у 5-8-х класах реалізуються на основі тематичного планування та організації освітньої діяльності. Основними формами організованої освітньої діяльності учнів є щоденні заняття.

Зберігаючи наступність із початковою школою учителями ліцею забезпечується подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формується здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховується ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури й шанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Зміст освітньої програми ліцею ґрунтується на компетентнісному підході до навчання і передбачає активне конструювання знань та формування умінь, уявлень здобувачів освіти через досвід практичної діяльності, що забезпечує формування в учнів 5-8-х класів ключових компетентностей, зазначених у статті 12 Закону України «Про освіту», а саме:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) спілкування іноземними мовами (англійською ), що передбачає їх активне використання в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади; можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання упродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

6.2. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною освітньою програмою

Навчання в КЗ “Нобельський ліцей” за освітньою програмою базової середньої освіти ( 5-8-і класи) Нової української школи можуть розпочинати учні 5-8 х класів, які на момент зарахування (переведення) до ліцею , що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

Для учнів, які в умовах воєнного стану вимушено виїхали за межі України та повернулися в Україну, визнання результатів навчання здійснюється в порядку, визначеному педагогічною радою, із урахуванням наказу МОН від 02.08.2024 № 1093.

Для учнів із числа внутрішньо переміщених осіб навчання може бути здійснено на основі довідки або іншого документа, виданого закладом освіти, у якому дитина здобувала освіту за місцем тимчасового перебування.

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру 2025-2026 навчального року.

Для проведення оцінювання наказом директора створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

6.3. Загальний обсяг навчального навантаження та його розподіл між освітніми

галузями у 6,8 класах. Навчальні плани

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані, що конкретизує організацію освітнього процесу адаптаційного циклу базової середньої освіти (5-8-х класів НУШ). Розподіл навчального навантаження окреслено у пояснювальній записці до навчального плану закладу.

6.4. Перелік модельних навчальних програм, що використовуються в освітньому процесі у

2025-2026 навчальному році

Під час вибору модельних навчальних програм для освітньої програми педагоги ліцею ставили акцент на раціональне використання навчального часу. Сформована з окремих модельних та/або навчальних програм освітня програма ліцею є цілісним комплексом, кожен компонент якого реалізує свої функції у тісному взаємозв’язку з іншими компонентами для формування цілісної компетентної особистості. Ці взаємозв’язки будуть реалізовані не лише на рівні базових знань з окремих предметів, а й на рівні досягнення очікуваних результатів та видів діяльності. Перелік модельних та/або навчальних програм в освітній програмі ліцею охоплюють досягнення учнями результатів навчання з усіх визначених Державним стандартом освітніх галузей.

Педагоги ліцею здійснили вибір модельних навчальних програм з-поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерство освіти і науки України» (Наказ МОН №795 від 12 липня 2021 року), схвалені на педагогічній раді ліцею від 25.05.2022 року, протокол №11.

Перелік модельних програм

для 5 класу Нової української школи

Перелік навчальних програм для 6 класу НУШ