Моніторинг
роботи з педагогічним колективом
КЗ «Нобельський ліцей»
Нині кадрова політика в освіті є одним із найважливіших чинників здійснення якісного освітнього процесу.
Нагальне завдання сьогодення для кожного керівника— сформувати такий корпус педагогічних працівників, які були б не лише компетентними і професійно підготовленими фахівцями, а й прибічниками впровадження інноваційних систем, оволодіння комп'ютерною технікою і новітніми інформаційними технологіями, готовими до постійного вдосконалення та підвищення культурно-інтелектуального рівня.
Протягом 2020 – 2021 н. р. зусилля адміністрації школи були спрямовані на якісне вирішення кадрових питань і відпрацювання власної системи кадрової політики.
Першорядним завданням роботи з кадрами було укомплектування школи педагогічними працівниками на початок поточного навчального року та їх збереження. Слід зазначити, що станом на 1 вересня педагогічний колектив школи був повністю забезпечений необхідними фахівцями.
Станом на 01 вересня 2021 р. педагогічний колектив ліцею складався з досвідчених та висококваліфікованих викладачів і налічу 19вчителів(14жінок та 5 чоловіків, що складає 73.7 % та 26.3 % відповідно).
З них:
— основних працівників — 19.
Розподіл педагогічних працівників за освітньо-кваліфікаційним рівнем (освітою):
— вища (бакалавр, спеціаліст) —19 (100 % від загальної кількості);
Віковий склад педпрацівників ліцею:
Табл.1
Розподіл за віком |
Кількість педпрацівників |
% від загальної кількості |
До 30 років включно |
1 |
5.3 |
31 – 40 років |
6 |
31.4 |
41 – 50 років |
4 |
21.2 |
51 – 55 років |
3 |
15.2 |
Понад 55 років |
5 |
26.4 |
Розподіл педагогічних працівників за стажем педагогічної роботи:
— до 3-х років — 0 % від загальної кількості);
— від 3 до 10 років — 5 (25 %);
- від 10 до 20 років — 5 (25 %);
- більше 20 років — 10 (50 % відповідно).
За кваліфікаційним рівнем:
Таблиця 2
Кваліфікаційна категорія |
Кількість педпрацівникіів |
% від загальної кількості |
Бакалавр |
1 |
5.3 |
Спеціаліст |
4 |
21 |
ІІ категорія |
1 |
5.3 |
І категорія |
7 |
36.8 |
Вища категорія |
6 |
31.6 |
Одним із провідних аспектів у кадровій роботі із забезпечення високого методичного й професійного рівня діяльності педагогічного колективу є підвищення кваліфікації та атестація педагогічних працівників в умовах модернізації змісту навчання. Питання особистості вчителя та його професійних якостей завжди посідають важливе місце в освітній діяльності ліцею. Саме тому одним із пріоритетних завдань роботи з кадрами є створення в ліцеї системи постійного підвищення фахової майстерності вчителів, головною метою якої є:
— задоволення індивідуальних потреб педагогічних працівників в особистому та професійному зростанні;
— забезпечення потреб у кваліфікованих кадрах високого рівня професіоналізму й культури, здатних компетентно, відповідально та якісно виконувати посадові функції;
— допомога педагогічним кадрам у реалізації актуальних завдань розвитку, вдосконалення і підвищення професійної майстерності та рівня психологічної підготовки;
— активізація творчого потенціалу;
Реалізація цієї мети відбувається шляхом перепідготовки та спеціалізації, підвищення кваліфікації та розширення профілю, стажування та самоосвітньої роботи педагогів. Результати такої діяльності за 2020 – 2021н. р. узагальнено в таблицях 1, 2.
Аналіз сучасного стану післядипломної освіти та результати досліджень науковцями системи неперервного підвищення кваліфікації педагогічних кадрів дають підставу для висновку, що особливої уваги потребує система індивідуальної самоосвітньої роботи. Саме тому в ліцеї організована самоосвітня робота педагогів як одна з форм науково-методичної роботи, що в поєднанні з перепідготовкою кадрів, спеціалізацією, підвищенням кваліфікації та стажуванням дає: по-перше, практичні результати щодо вдосконалення необхідної для практичної діяльності теоретичної і практичної підготовки педагогічних кадрів; по-друге, підвищення якості знань здобувачів освіти.
Принципи самоосвіти педагога:
— систематичність і послідовність;
— зв'язок із практичною діяльністю;
— взаємозв'язок наукових і методичних знань;
— комплексне вивчення психолого-педагогічних і науково-методичних проблем;
— відповідність змісту самоосвіти рівневі підготовки педагога, його інтересам і нахилам.
Протягом 2020 – 2021 н. р. основними формами самоосвітньої роботи вчителів були: індивідуальна робота над науково-методичною проблемною темою «Розвиток творчого потенціалу сучасного вчителя на шляху створення Нової української школи», творчі звіти предметних методоб’єднань, підготовки підсумкових атестаційних матеріалів, наставництво і консультування, докурсова і післякурсова підготовка, опрацювання фахових журналів і методичної літератури та ін.
Згідно з планом науково-методичної роботи школи відбулися такі методичні заходи. А саме:
- «Творчий пошук педагогічним колективом шляхів формування висококомпетентної особистості учасників освітнього процесу» (конференція).
- «Шляхи формування високо компетентної особистості у педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського» (педагогічні читання)
- «Формування висококомпетентної особистості: шляхи, досвід,
результати, перспективи (практичний семінар)
- «Теорія і практика формування професійної компетентності сучасного вчителя» (психолого- педагогічний семінар).
-« Сучасний урок в умовах реалізації компетентнісної парадигми освіти теорія і практика».
- «Особливості оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти в умовах компетентнісного підходу» (засідання методичної ради).
- «Розвиток творчої ініціативи вчителів в удосконалені форм уроку» (засідання педагогічної ради).
Практичні результати самоосвітньої роботи окремих педагогічних працівників та груп педагогів школи стали предметом розгляду та обговорення на засіданнях педагогічної ради, науково-методичної ради, атестаційної комісії, засіданнях методоб’єднань , під час проведення конференцій, педагогічних читань.
Із метою активізації творчої діяльності вчителів, стимулювання неперервної фахової освіти, підвищення відповідальності за результати освітнього процесу у 2020 – 2021 н.р. було проведено атестацію вчителя історії і основ правознавства Череповича А.М.
План проходження курсової перепідготовки виконано на 100%.
Протягом атестаційного періоду здійснювалася комплексна оцінка рівня кваліфікації і професійної майстерності педагогічних працівників та результатів їхньої діяльності (таблиця 3).
Таблиця З
Комплексний кількісний аналіз проведення
та результативність проходження атестації педагогічними
працівниками школи у 2020– 2021н. році
Результативність |
Кваліфікаційні категорії |
||
ІІ категорія |
І категорія |
Вища категорія |
|
Встановлення категорії |
- |
- |
- |
Підтвердження категорії |
- |
1 |
- |
Разом |
- |
1 |
- |
Загальна кількість вчителів, які пройшли атестацію |
- |
1 |
- |
Комплексний кількісний аналіз проведення
та результативність проходження атестації педагогічними
працівниками школи у 2019– 2020 н. році
Результативність |
Кваліфікаційні категорії |
||
ІІ категорія |
І категорія |
Вища категорія |
|
Встановлення категорії |
1 |
1 |
- |
Підтвердження категорії |
- |
1 |
2 |
Разом |
1 |
2 |
2 |
Загальна кількість вчителів, які пройшли атестацію |
5 |
На відповідність займаній посаді у 2020- 2021 н. р. атестаційною комісією Локницької ОТГ проатестовано директора школи Проневич Н.М.
Підсумовуючи стан роботи з підвищення педагогічного, методичного та фахового рівнів педагогічних працівників навчального закладу, слід зазначити, що всі заходи науково-методичного спрямування, передбачені планом роботи, виконано в повному обсязі.
Важливим напрямком роботи з педагогічними кадрами, якому в ліцеї постійно приділяється велика увага, є питання педагогічної деонтології як системи морально-етичних норм і принципів, необхідних педагогові для виконання своїх професійних обов'язків. І хоча традиційно на перше місце виходить навчальна (дидактична) функція вчителя, треба зазначити, що повноцінне навчання й виховання неможливе без особливої педагогічної етики і моралі, адже вчитель готує своїх вихованців до конкретних запитів суспільства, він залишається носієм і провідником людської культури, бере участь у формуванні особистості. Тому на перший план висуваються гуманістичні норми моралі, етика спілкування вчителя з учнями, співчуття до дитини та любов до неї, особисті риси педагога: толерантність, чемність, коректність, делікатність, тактовність, скромність, уміння зіставляти власну самооцінку з думкою інших, не переоцінювати себе, свою значимість, попереджати можливі конфліктні ситуації тощо. Також треба зазначити, що професійна поведінка педагогічного працівника не обмежується стосунками «вчитель — учень», а має більш загальний характер, зокрема:
— передбачає виконання громадського обов'язку та необхідність свідомого підпорядкування особистих інтересів потребам суспільства;
— визначає форми професійної моралі, педагогічної культури та етики поведінки в колективі;
— потребує дотримання етичних відносин у системі «педагог — батьки», «педагог — педагог».
Отже, задля підвищення рівня професійної культури та педагогічної етики працівників школи протягом 2020 – 2021н. р. було проведено низку заходів, серед яких такі: семінари-практикуми «Основи педагогічної культури та етики» тренінги «Комунікативні компетентності педагога» (жовтень 2020 р.), «Створення позитивного психоемоційного клімату в учнівському колективі» (лютий 2021 р.).
Аналізуючи роботу з педагогічними кадрами, слід звернути увагу на виконавську дисципліну вчителів та виконання посадових обов'язків працівниками школи. Аналіз результатів внутрішньошкільного контролю дає підстави констатувати, що переважна більшість педагогічних працівників якісно виконує свої професійні обов'язки, чітко дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку, виконує всі розпорядження адміністрації в зазначені терміни й дуже професійно.
Прикладом професійного ставлення до своїх посадових обов'язків та їх якісного виконання є вчителі Шкльода М.В.,Рожець М.А., Богданович Г.А., Дробуш О.Ф., Вовчук Б. М. Вовчук Л.В.
Вчителі нашого навчального закладу є постійними учасниками педагогічних конкурсів .
Підготувала заступник директора ліцею з НВР Прохорович Н.П.